«Енергія».
Місце в регулярному чемпіонаті: 2.
Плей-офф: 1-е місце.
Кращий гравець за версією сайту UA-Футбол: Михайло Грицина.

Перед початком сезону 2015-2016 мало хто вірив у те, що «Енергія» буде новим чемпіоном України. Тому що всі пророкували чемпіонство «Локомотиву», і це ні у кого не викликало сумнівів. Тепер, напевно, скептики були осоромлені. Однак, досі мало хто вірить у цю перемогу «енергетиків», і її цілком реально можна назвати «львівським дивом» в умовах харківської гегемонії.

Але при цьому треба згадати, що посприяло цьому «львівському диву». Давайте згадаємо, що в сезоні 2014-2015 «Енергія» виборола бронзові медалі. Могла б галицька команда зіграти і у фіналі, але тоді, у півфіналі, «Локомотив» був на голову сильніше за «біло-зелених». Хоча по грі вони намагалися не поступатися харків'янам. Однак, факт залишається фактом: «Енергія», що мала на той момент дві класні четвірки, не змогла стати перешкодою для «Локо». Зате відігралася в «енергетичному» дербі, за всіма статтями перегравши «Ураган». Так «енергетики» закінчили «бронзовий» сезон 2014-2015... 

Але перед стартом нового чемпіонату у львівської команди виникли деякий кадрові зміни. Так, пішли з команди Степан Струк, Віталій Багряк, Роман Кордоба. У такій ситуації граючому головному тренеру «біло-зелених» Максимові Павленку довелося думати, як би підсилити гру. Однак, так вийшло, що з кадровим посиленням не дуже ладилося. Тому, і на початку сезону та по ходу його наставника «енергетиків» довелося вдаватися до послуг молодих гравців: Віталія Радевича, Олега Легендзевича, Богдана Чеха (який, правда, потім перейшов в «Спортлідер+»), Богдана Стефанківа та Назарія Войтовича. І ця львівська молодь не підвела. Правда, з усієї цієї когорти не так часто з'являвся на майданчику Стефанків. Радевич ж зміг завоювати місце в другій четвірці, а Легендзевич з'являвся іноді замість лідерів, коли ті з різних причин не могли зіграти в матчах. І обидва гравці не тільки виконували величезний обсяг роботи, але й вносили свою лепту в командний результат, підносячи «снаряди» або ж іноді стаючи авторами забитих м'ячів. Так що, і Радевичу, і Легендзевичу цей сезон можна занести в актив. Що ж стосується Войтовича, то він влився в команду ближче до кінця регулярного чемпіонату, коли Чех поїхав до Хмельницького (до того часу ряди «Спортлідера+» покинув третій воротар Максим Панішев). І незабаром Войтович дебютував в основному складі «Енергії». Після його дебюту Максим Павленко сказав, що якщо Назарій буде і далі прогресувати, то з нього вийде хороший воротар. Однак, ніхто не міг припустити, що Павленко ризикне випустити у вирішальному півфінальному поєдинку проти «Продексіма» Войтовича на серію післяматчевих пенальті. І це – при тому, що є Андрій Питуля, який вже неодноразово витягував для «Енергії» щасливий квиток у післяматчевій лотереї. Однак, вихід Войтовича напевно став тоді несподіванкою для херсонців, і це, напевно, допомогло молодому воротареві стати одним з героїв серії. Тоді, звичайно, здорово зіграла вся воротарська бригада «Енергії», але враховуючи наведене вище обставина, слід тільки сказати «Браво!» Максимові Павленку за те, що він не побоявся і повірив у свою молодь в такий відповідальний момент.

Якщо вже говорити про воротарів, то тут, як ми вже сказали, слід згадати всіх стражів воріт, які грали в сезоні 2015-2016. Чех, на жаль, не встиг проявити себе в повній мірі. Причину ми вже сказали. Замінивший його Войтович чудово влився в колектив – про це ми теж згадали. А ось основа воротарської бригади в черговий раз довела свою взаємозамінність. Так, Питуля в черговий раз показав, наскільки важливою він є людиною для «Енергії», особливо якщо справа стосується післяматчевих 6-метрових. Часом створюється враження, що Андрій анітрохи не переживає через те, що основним голкіпером львівської команди є не він, а Володимир Кардаш. Зате Андрій точно знає, що в потрібний момент він вийде і виручить команду і, по можливості, допоможе їй пройти далі, якщо ми говоримо про плей-офф. А ось що стосується Кардаша, то в багатьох іграх він показував, що недарма є воротарем № 1 в «Енергії». У багатьох епізодах він виручав свою команду, у тому числі – і під час фінальної серії. Так що, нинішній склад воротарської бригади можна справедливо вважати однією з найсильніших ланок «Енергії».

Але найсильнішою ланкою львівського клубу в цьому сезоні стали нові лідери – брати Грицини. І Михайло, і Микола у сезоні 2015-2016 суттєво додали, і це не могло не позначитися на їх грі. Левову частку м'ячів «Енергії» забили саме ці два брати. Звісно, це не залишилося без уваги головного тренера збірної України Олександра Косенка. І треба сказати, що у збірної брати Грицини не тільки не загубилися, але і досить швидко стали одними з ключових гравців «синьо-жовтих». Що ж тоді говорити про «Енергію», яку тепер важко уявити без Миколи і Михайла? Особливо коли один з них пропускає матч через дискваліфікацію. Правда, Максим Павленко з честю виходив з такої ситуації, особливо під час фінальної серії з «Локомотивом». І дуже особливо – під час вирішальної п'ятої гри, яку пропускав Михайло Грицина. Але про це ми поговоримо нижче...

Якщо ж говорити про гру «Енергії» в чемпіонському для неї сезоні, то вона складалася по-різному. Оскільки у Максима Павленка було фактично дві четвірки, що, відповідно, знижувало можливість варіювати складом, то йому доводилося якось будувати гру з того матеріалу, який є. Однак, незважаючи на те, що гра у львів'ян більш-менш виходила, багато фахівців вважали, що якщо порівнювати ігрові аспекти, то «Енергія» зразка сезону 2014-2015 була цікавіше, ніж «Енергія» зразка 2015-2016. Проте, результат за підсумками сезону змусив скептиків замовкнути. Хоча, повторимося, у «енергетиків» не завжди все складалося вдало. Особливо це стосується ігор з «Продексімом» по ходу регулярного чемпіонату. Тим не менш, це не завадило «Енергії» фінішувати другою, оскільки першим прогнозовано був «Локомотив». Та й взагалі навряд чи у когось були сумніви, що за підсумками «регулярки» «Енергія» буде другою. Але все повинні були вирішити ігри плей-офф.

А там «Енергії» довелося несолодко вже на стадії чвертьфіналу, оскільки «енергетичні» дербі проти «Урагану» завжди проходили в напруженій боротьбі (навіть незважаючи на те, що у «бронзовій» серії сезону 2014-2015 «енергетики» легко розправилися з «драконами»). І дві серії післяматчевих 6-метрових – тому підтвердження. Але «Енергії» знову допоміг фактор Питулі, який знову сказав своє вагоме слово у вирішальний момент. Практично те ж саме було в третьому поєдинку півфінальної серії у Херсоні, коли у «Енергії» відзначилася вся воротарська бригада. Хіба що в плані виключення можна виділити два домашніх матчі проти «Продексіма», де «Енергія» виграла на класі. Однак, найголовніше випробування чекало львів'ян у фіналі.

Скажемо чесно: було складно передбачити, що «Енергія» візьме в Харкові хоча б один з двох стартових поєдинків фінальної серії. Але це сталося. Причому, парадокс полягає в тому, що львів'яни здобули перемогу в одному з двох харківських матчів без відбувавшого дискваліфікацію Михайла Грицини. Щоправда, виграти дві гри в столиці Слобожанщини галичанам все-таки не вдалося. Але рахунок 1:1 обіцяв цікаву розв'язку у Львові, де вже точно повинні були відбутися два поєдинки. Однак після того, як у третьому матчі серії «Локомотив» буквально шокував і «Енергію», і всіх її вболівальників, напевно, мало у кого залишалися сумніви, що «Локо» виїде з Галичини з «золотом». Тим не менш, «Енергія» зуміла показати, що недарма її називають «кубкової» командою. Львів'яни зібралися на свою останню домашню гру і таки змогли перенести протистояння в Харків, де повинен був відбутися вирішальний поєдинок.

А там «Енергія» створила справжнє диво. Особливо це стосується овертайму, коли Максим Павленко пішов на серйозний ризик, посадивши на лаву запасних Радевича і Легендзевича і почавши грати в шість польових (Михайло Грицина знову пропускав гру через дискваліфікацію). Тим не менше, ризик виправдав надії «біло-зелених», які все-таки змогли в таких умовах схилити шальки терезів на свою користь і стати новими чемпіонами України. І це – дійсно «львівське диво».

Що ж, тепер «Енергії» належить провести серйозну роботу, щоб підготуватися і до захисту титулу, і до виступів у Кубку УЄФА. Готувати «енергетиків» до цих випробувань тепер буде Валерій Легчанов. Що ж, тим цікавіше буде подивитися на «Енергію» з новим тренером. Думається, перші плоди роботи ми побачимо вже під час матчу за Суперкубок України.

За матеріалами сайту UA-Футбол

Фото: НФК «Ураган» та МФК «Локомотив»